Darkness Invisible

evil has melted away in our world, as ice turns to water
diffused invisibly, like mist in air
grope in the deepest, darkest of pits, your search will be futile
you cannot say evil is here, evil is there

for its spores are dispersed in the pores of the earth, even and smooth
you can meet it at any old time, any old place
for evil is not a big lie, but small shards, resembling truth
its metastases glitter like crystals in each one of us

for evil inheres in the reader — not the Vedas, the Bible, or the Koran
evil can’t lead, it lures — and each of us must decide
whether to go into battle, called by the beat of a drum
whether to head for the shimmering, coarse, bloody fraud

evil pleads for compassion, though it knows no compassionate ways
asks for a sacrifice, but won’t give a penny to anyone
for evil delights at the sight of the littlest tear on your face
though it really regards others’ tears as meaningless fun

just as black and white merge in a dance instead of a fray
just as prayer and profanity mingle within a gray din
evil can’t be discerned — like death seeded in you and in me
evil has merged with the world — it’s as if it were gone

while we two are together, I keep faith in light, love, and warmth
and in mercy, which conquers invisible darkness
the shadows will fade, evil will surface — pathetic, a thing of no worth
and we two will laugh, we’ll laugh right in its face

Translated from the Ukrainian by Boris Dralyuk

Darkness Invisible

а зло розчинилося в нашому світі як лід у воді
і зло непомітно розтало неначе в повітрі туман
дарма вже шукати його на найглибшому темному дні
не скажеш про зло що сховалось воно десь отут чи отам

бо спори його розпорошені рівно у порах землі
і в будь-яку пору зустрінеш його і у будь-який час
бо зло – не брехня а подібні на правду обмовки малі
його метастази мов стрази іскряться у кожному з нас

і зло – то читач а не веди не біблія і не коран
і зло не веде – лиш манить а вже кожен вирішує сам
іти чи не йти коли кличе у бій жерстяний барабан
рушати чи ні в мерехтливий жорсткий і кривавий обман

а зло пробиває на жалість хоча і не знає жалю
і просить про жертву – само ж не пожертвує ні мідяка
бо зло торжествує як бачить найменшу сльозину твою
хоч сльози чужі – то для нього порожня забава така

як чорне із білим зійшлися у танці а не в боротьбі
як в сірому шумі звучать в унісон і молитва й хула
так зло непомітне мов смерть що росте у мені і в тобі
так світ переплівся зі злом і неначе немає вже зла

та поки нас двоє – я вірю у світло любов і тепло
і в дар милосердя який подолає незриму пітьму
і вигорять тіні й нікчемним убозтвом проявиться зло
і ми розсміємося просто в обличчя йому

лютий 2015